Приємно спостерігати за красою Карпат у вікно поїзда, автобуса чи навіть машини. Можна звичайно і по телевізору, але це як хтось казав - не спортивно. Тому розпочнемо із самого початку.
Перед тим як відправитись у похід (рейд), переконайтесь що Ви готові до нього фізично і морально, а також підберіть такий одяг і спорядження, яке відповідає Вашим цілям і задачам. Не слухайте інших, які розповідають про гори у яскравих кольорах, тим більше, коли Вони там ніколи і не були. Тому перед кожним рейдом задайте собі такі питання:
На який термін розрахований похід? Скільки необхідно взяти їжі і води?
Чи підходить одяг і взуття до клімату на маршруті рейда? Чи треба брати запасне взуття і одяг?
Яке спеціальне спорядження потрібно для рейда? Що ввійде у склад аптечки?
ПЕРЕВІРКА ЗДОРОВ’Я
Я думаю розумно йти в похід здоровим. Хоча я знаю випадки коли йдуть в гори для того, щоб вилікуватися від хвороб. Не повірите, допомагає. Для мандрівників, маршрут яких пролягає наприклад по степовій зоні, або в пустельній, слід зробити потрібні щеплення від популярних там хвороб. В Карпатах таких немає, але легко дістати звичайні як для буденного життя: грип або ангіну. Що може призводити до серйозних проблем.
ПІДГОТОВКА
Чим більше Ви знаєте про ту місцевість по якій проходить ваш маршрут, і проживаючих там людей, тим більші шанси на успіх. Старанно вивчіть карти, дістаньте інформацію про погодні умови, річки, висоти гір, опитайте своїх знайомих які були в тих місцях. Останнім часом корисно почитати маршрути на сайтах що присвячені Карпатам в Інтернеті, або зібрати будь-яку інформацію, що Вас цікавить.
ПЛАНУВАННЯ
Насамперед поділіть план походу на основні етапи:
Початковий етап
Кінцева ціль
Повернення
Чітко визначте ціль кожного етапу і розробіть часовий графік його виконання. Візьміть до уваги час і на непередбачені умови, наприклад на хворобу, або аварійну евакуацію. Оцінюючи швидкість руху по маршруту, старайтесь не звужувати часові рамки. Спроба прискорення графіка, призводить до перевтоми і помилок. Щодо швидкості руху. Досвід показує, що рух людини по рівнині із твердим покриттям: 4 - 5 км/год (без ваги), 4 - 3 км/год (із вагою (до 20 кг.)).
А якщо у вас група, треба орієнтуватися на самих слабких. Перший привал робиться через 25-30 хвилин після виходу по маршруту. Під час цього привалу підганяється спорядження, одяг і взуття.
Домовляються про швидкість руху і наступні привали. Розумно їх робити кожні 1-1,5 години на 10 хвилин. Це все взято для середньої підготовленої людини. Розтягуйте, якщо хочете. Але враховуйте, що при підйомах відпочинок треба робити частіше.
Будьте готові до того що щось піде не так. Повірте так буде і краще бути до цього готовим. Наприклад: що ви будете робити, якщо погодні умови будуть суворіші ніж Ви планували? Якщо йде група, то як їй зібратися якщо вона по якимось причинам розсіється? Що станеться, якщо хтось захворіє?
СПОРЯДЖЕННЯ
Одяг повинен добре сидіти, але не обмежувати вашого руху. Він повинен забезпечувати захист від холоду і дощу, але і повинен давати допуск повітря до тіла. Візьміть теплі речі і змінну білизну. Нове взуття розношуйте поступово. Детальнішу інформацію Ви знайдете в рубриці "Спорядження".
СПАЛЬНИЙ МІШОК
Про корисність сну не будемо розповідати. Але його необхідно зробити якомога комфортнішим. Пуховий спальний мішок легкий і забезпечує кращу ізоляцію ніж синтетичні волокна. Проблемою є те, що при намоканні пух втрачає свої теплоізоляційні властивості, а висушити його задача не проста, якщо паде дощ і навіть після висушування ваш спальник вже не буде таким, як до того. Пух стає збитим і погано утримує тепло. Тож рекомендується користуватись спальними мішками із штучним матеріалом, які є менш капризними і навіть показують кращі теплоізоляційні властивості ніж пухові. Але проблема - гроші. Якісний спальний мішок коштує понад 100 гривень. Не варто шукати альтернативних варіантів, хоч вони є, бо вони не дадуть бажаного результату і ви переконаєтесь у необхідності якісного спального мішка. Деякі беруть зимові куртки для спання (я говорю про літній час). Однак теж холодно. Краще взяти легке покривало, більший ефект. В тяжкій ситуації використовували і газету. Під покривало або куртку клали декілька листочків, що утримувало тепло. Картонних коробок вам в горах не знайти і газет багато не візьмеш, тож краще знайти чи позичити хороший спальний мішок. Це запорука хорошого сну і сил на наступний день походу.
РЮКЗАК
Рюкзак повинен бути міцний, не повинен промокати, із міцною регульованою шнурівкою на рамі і зручним поясом який переносить вагу на бедра. Рюкзаки із зовнішніми рамами (наприклад Єрмак) кращі: хоч вони тяжкі і чіпляються за гілки, проте дозволяють нести велику вагу. А ще краще зовнішня рама тим, що утворює повітряний шар між спиною і рюкзаком. Спробуйте поносити сучасні рюкзаки без зовнішньої рами, вся спина мокра. Хоча зовнішня рама може натирати спину. Вибирати Вам. В наших магазинах не часто зустрінеш якісний рюкзак із рамою, а вже згадуваний вище Єрмак не найкращий зразок. Тому доводиться обмежуватись тим, що є. Тому вибирати необхідно міцний рюкзак із м’якими та широкими підкладками на плечах, на спині та на бедрах, і з боковими кишенями на замках, для всяких дрібниць.
РОЗТАШУВАННЯ РЕЧЕЙ
Розташовуючи свої речі, постарайтесь запам’ятати, де що знаходиться. Речі, які необхідні в першу чергу, повинні бути зверху. В сиру погоду речі необхідно упаковувати в поліетиленові мішки. Це можна робити і в суху походу (особливо я говорю про їжу), є випадки коли можна впасти в річку, наприклад при переправі. Палатка та інші важкі речі в одному футлярі, кріпляться зверху рюкзака і надійно прив’язуються. На більшості рюкзаків для цього передбачено спеціальні паски. Але не робіть високих рюкзаків, а то буде заносити і незручно продертися крізь хащі. Також розумно не робити рюкзаки дуже важкими. Беруться лише необхідні речі. Хоча у полярників вони досягають 40 кілограм, але не рекомендується брати більше 20 кг, а то і менше, бо вони заважатимуть вам отримати насолоду від подорожі.
НІЖ
Ніж - це безцінний предмет в любому рейді, не кажучи про екстремальні ситуації. Тому йому необхідно приділити більше уваги ніж Ви думаєте.
При виборі ножа зверніть увагу на перочинний ніж, він має різні типи лез, чим і корисний, але якщо Ви зможете взяти тільки один ніж, віддайте перевагу більш солідному. Краще всього підійде ніж яким корисно робити багато операції: зрізати тонкі дерева, розрізати тушку, готувати їжу, тощо. Є ножі в рукоятці яких знаходиться багато корисних речей (рибацькі гачки, сірники, шило, компас, нитка і багато іншого). Ці всі ножі називаються ножами виживання. Все це добре, але перевага ножів виживання зводиться на нівець тим фактом, що рукоятка може зламатися.
Перейдемо до звичайних. Щодо рукоятки краще всього дерев’яна, ідеальна рукоятка виконана із суцільного шматка дерева, хвостик ножа проходить через неї і кріпиться на торці. Ніж повинен завжди бути заточеним і готовим до використання. Його не потрібно кидати або використовувати не за призначенням. Коли ніж не використовується, лезо можна змастити для зберігання. І щодо заточки: я не буду розповідати чим наточувати і як тримати, Ви всі знаєте напевно краще за мене, але не робіть великий кут заточки.
ЩЕ ДЕКІЛЬКА ПОРАД ПРО ПОВЕДІНКУ В ГОРАХ
Ходити в гори безперечно потрібно. То є велике щастя від бога, що маємо Карпати і на своїй території теж, але ніколи не потрібно з горами жартувати і ставитись до них з зухвалістю. Коли вони ображаються – то стають злими, непривітними і небезпечними. Їм тоді забрати пару гарячих голів - раз плюнути.
Здається яка може бути небезпека серед літа та ще й в покритих лісами і шовковистими травами схилах?
Найбільшу небезпеку представляє собою високогір’я, тобто місцевість розташована вище зони лісу, вище 1350 – 1500 метрів над рівнем моря. Тут є небезпека попасти в грозу (гуцули називають то явище шаргою), під ураганний вітер швидкістю до 40-45 м/сек. нерідко з сніжною крупою або мокрим снігом серед літа. Саме тут дуже легко зблудити і вийти в умовах обмеженої видимості на обривисті схили. При погіршенні погоди йдіть вниз а не вверх.
Саме тут, вище зони лісу простягаються в Карпатах на багато десятків кілометрів зарослі гірської сосни , яку ботаніки називають сосною муго, поляки - косоджевіною, а гуцули - жерепом. Особливо обширні площі зайняті жерепом в Горганах. Гірська сосна може виснажити недосвідченого туриста до смерті і заховати в своїх зарослях його тіло на довгі роки.
Не менш небезпечними в горах є кам’яні розсипи, які в дощову погоду стають слизькими і підступними. Зламати чи вивихнути в них ногу з важким рюкзаком на плечах так же легко як втратити орієнтацію в цьому царстві каміння, порослого мохом.
Завжди бійтеся високо в горах грому і блискавки. Відчувши їх вірогідність мерщій тікайте в долину подалі від металічних предметів. яких в горах предостатньо. То і триангуляційні пункти, і рештки металічних конструкцій на вершинах (Говерла, Смотрич, Піп Іван і т.п.)
Особливо будьте уважні в період затяжних дощів. Струмки та потоки розбухають так, що переступивши непомітно гірський потічок на маршруті ви повертаючись назад зустрінете гірський шалений потік з гуркотом каміння і брудною неприємною коричневою водною масою, переправитись через який не завжди можливо.
Не влаштовуйтесь на нічліг високо в горах, звідки в екстреному випадку важко спуститися вниз. На гірських стежках уважно дивіться під ноги особливо після дощу, щоб не наступити на хвіст гадюці, яких в Карпатах предостатньо навіть в високогір’ї. Пам’ятайте, що найбільш небезпечний різновид – так звана червона змія (ескулап), чорна та сіра менш отруйні.
Не шукайте собі в дебрях зустрічі з медведицею, особливо коли вона з медвежатами або диким кабаном. Зустріти вовка чи рися в горах влітку майже не можливо.
Ідучи в гори з друзями впевніться що ні в кого з ваших супутників немає проблем з артеріальним тиском, серцевими хворобами та цукровим діабетом. В будь якому випадку майте з собою медичну аптечку з найнеобхіднішими медикаментами.
Не залазьте без страхівки на скелі та камяні брили (гг.Шпиці, Писаний Камінь, Смотрич, Вухатий Камінь, Скелі Довбуша і т.п.)
Не спокушуйтесь можливістю покататися на сніжниках, які цього літа збережуться в Чорногорі до кінця літа, пофотографуватися на сніжних карнизах і походити по сніжних мостах нижче водоспадів. Намагайтесь не заходити туди, де рідко ступає нога туриста. Там мало шансів дочекатись допомоги від когось і є ризик попасти в забутий браконьєром капкан чи сильце.
Не поєднуйте пікніки, шашлики, випивку спиртного з гірською зоною. Краще займіться цим просто на природі в мальовничій місцевості неподалік цивілізації. Вершини піддаються тільки тверезим. Не пошкодуйте два десятки гривень на придбання компаса та топографічних карт масштабу 1:50 000 „Туристичні стежки чорногори” та „Центральні Горгани” з серії „ Мандрівки по Карпатах”. Не знаєте де купити – пишіть, я вишлю поштою. Ціна мап - по 20 гривень і одержуєте їх на протязі 3-4 днів.
Збираючись в Карпати сплануйте краще маршрут спочатку менш насичений високогір’ям. Підберіть його відповідно до рівня вашого досвіду та рівня вашого туристського спорядження. Не намагайтесь обійти і побачити все зразу. У Вас все життя попереду.
Якщо ви берете в гори дітей особливо чужих пам’ятайте про свою відповідальність перед їх батьками, перед своєю совістю і перед Богом.
Якщо ви ніколи не були в горах і не можете приєднатись до досвідчених туристів – замовте собі професійного гіда, який не тільки безпечно проведе вас найцікавішими стежками, але й розповість про все, що зустрінеться на вашому шляху. В цьому я теж готовий посприяти.
І саме основне правило, порушення якого щорічно обриває в Карпатах життя молодих людей. НЕ ХОДІТЬ В ГОРИ ПООДИНЦІ. ЦЕ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО. ІНОДІ ШАНС ВИЖИТИ СКЛАДАЄ 50 НА 50.
Ну а на всяк випадок занесіть в память свого мобільника номери телефонів гірських рятувальних пунктів, які є на цьому сайті. Сміливо занотуйте собі і домашні телефони їх командирів. Навіть нічний дзвінок командиру АРП не буде незручним. Гірська рятувальна служба бажає всім Вам цікавих маршрутів, легких наплічників, гарної погоди, та щасливої дороги. До зустрічі на туристських стежках Карпат.
